Одного разу під одним із постів нашої школи щодо Пам"яті жертв Голодомору мені написала одна жінка. Вона розповіла, що біля станції Плетений Ташлик знаходиться старе кладовище, на якому масово були поховані люди, що померли голодною смерттю під час Голодомору 1932-1933 років, а також люди, що стали жертвами тогочасної влади у 1927-1939 роках. Під час Голодомору там ховали цілі сім"ї. А ще вона зазначила, що особливе місце займало поховання військовополонених ( ще з часів 1919 року), що знаходилося посередині кладовища. 
Розпочавши пошуки цього забутого Богом і людьми місця, виявилось, що деякі місцеві жителі про нього згадують, але дослідження ускладнилось тим, що земля,де розташоване місце поховання відноситься до вже неіснуючого хутора Петрівка. Колишня жителька цього хутора підтвердила всю інформацію, а також розповіла, що там є також могила німця і, мабуть, не одного. Останнє захоронення там було здійснене у 1963 році. Хутора давно немає, як і пам"яті про похованих людей. Напередодні Дня пам"яті та примирення, а також поминальних днів,
ми разом з нашими географами - краєзнавцями знайшли це кладовище, на якому зараз росте лісосмуга. Могили майже непомітні, роки зрівняли їх з землею, лише декілька, що, напевне, були серед останніх, можна було розгледіти. Зберігся навіть один хрест. Діти розтягли сухе гілля, що густо вкрило кладовище, розчистили могили, які тепер стало краще видно. Вони пообіцяли, що обов"язково прийдуть сюди у поминальний день, щоб душі цих забутих людей також пораділи... 
Немає коментарів:
Дописати коментар