Хвилинка творчості...

 

Чорне лихо

Ніч землю ковдрою накрила...
Поснули люди, стало тихо...
Ніхто не знав, що чорна сила
Принесла на Вкраїну лихо.
А люди спять собі, не знають,
Що лишать рідне і знайоме,
На них автобуси чекають
І відвезуть у невідоме.
Лише одна невірна мить -
І вибух, жах, і людське горе,
Комусь вже не судилось жить,
А в когось тільки із сліз море.
Хвороби, опіки, страждання,
Назад немає вороття,
Хтось у могилу, хтось в лікарню,
А хтось потрапив в небуття.
Вже як раніше – так не буде,
Вже мертві місто і село.
І не живуть там більше люди,
Вже тридцять років так було...
Смертельний вітер знівечив природу,
Покрив грунти, ліси, сади, поля.
Відходи атомні потрапили у воду,
Волає криком вся моя земля.
Нам треба разом Господа молити
Природу нашу рідну берегти,
Щоб в мирі й злагоді із нею жити,
Щоб не повторилося такої більш біди...